|
|
   |
Давно доведено, що життя здатне закрутити такі сюжети, які, як кажуть, спеціально не вигадаєш. Чергове підтвердження цього — історія, що сталася з одеським підприємцем Кареном Петояном.
Події, про які розповімо нижче, відбулися не сьогодні, а кілька років тому. Але саме ця обставина, що доводиться витрачати роки життя на пошук та відновлення справедливості, а також на притягнення винних у скоєнні злочину до відповідальності, привела Карена Петояна до редакції з проханням оприлюднити все, що з ним сталося.
Почалася ця історія понад десять років тому. У Карена Петояна вкрали малолітнього сина. Сам підприємець отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості. Зрозуміло, що було відкрито кримінальні справи, які потім об’єднали в одне провадження. У грудні 2012 року за досудове розслідування взялися слідчі прокуратури Одеської області. Начальником слідчого відділу слідчого управління прокуратури області на той момент був Петро Гупало. Він безпосередньо керував ходом слідства, надавав письмові вказівки, здійснював контроль.
— І ось цей, з дозволу сказати, прокурор, користуючись тим, що всі думки мої на той момент були тільки про сина, почав мене «доїти», — розповідає Карен Петоян. — Під приводом, мовляв, для прискорення розслідування треба дати грошей «потрібним» людям, почав вимагати тих чи інших сум.
У результаті таких платежів зібралося понад 100 тисяч доларів. При цьому паралельно зі «внесками» Петоян робив прокурору щедрі подарунки: елітні гаджети, які необхідно було купувати виключно в магазині ексклюзивної електронної техніки, мисливська рушниця вартістю понад 25 тисяч доларів. Навіть у порожній квартирі підприємця на Французькому бульварі Петро Гупало встиг безкоштовно пожити якийсь час.
— За все це прокурор обіцяв швидко розслідувати кримінальну справу щодо викрадення мого сина та мого побиття та притягти всіх винних осіб до відповідальності, особливо поліцейських, але все це надалі виявилося брехнею, — розповідає Карен Петоян.
Зрозуміло, що вищезгадані «акти дарування» свідчать насамперед про людську непорядність представника прокуратури, який не посоромився використовувати важкий моральний стан потерпілого у справі, яку він розслідував. Однак історія про те, як прокурор став власником елітного автомобіля Нummer, який належав Петояну, це вже сукупність злочинів, яким, на жаль, досі не надано відповідної оцінки в суді.
— Приблизно у 2013 році Гупало почав у мене вимагати віддати йому в користування автомобіль марки Hummer Н3 д.н. ВН5595ЕА разом з технічним паспортом на ім’я Кізірян К.А., який я законно придбав у останньої, про що було написано відповідну розписку, та у подальшому Кізірян К.А. підтвердила у нотаріуса факт продажу мені автомобіля, — розповідає Петоян. — Дати автомобіль у користування я погодився, бо був залежний від прокурора. Але повторюю: Нummer я не продав і не дарував.
Проте прокурор вирішив інакше. Як встановило слідство, він підробив заяву до сервісного центру про зняття автомобіля з обліку (що підтвердила судово-почеркознавча експертиза), а потім подав заяву про реєстрацію автомобіля як придбаного в торговій організації. Усі необхідні підписи зробив власноруч. Тобто прокурор розумів, що він зробив і на що йшов. У результаті Петро Гупало став за документами власником Hummer Н3 вартістю понад 1 мільйон гривень. Про що Петоян та колишня власниця Кізірян, природно, не знали.
У 2015 році Петра Гупала звільнили з органів прокуратури. А у червні 2016 року йому вперше було повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних злочинів, передбачених частиною 3 статті 190 («шахрайство, вчинене у великих розмірах»), частиною 2 статті 364 («зловживання владою або службовим становищем»), частиною 4 статті 3 («використання свідомо підробленого документа»). Після цього Петру Гупалу ще двічі повідомлялося про підозру у скоєнні кримінальних злочинів, проте досі — за вісім років! — екс-прокурора до відповідальності не притягнуто.
— Я в шоці, він спокійно гуляє вулицями, — Карен Петоян не приховує емоцій.
Більше того, кілька разів кримінальне провадження щодо Петра Гупала різні інстанції, наприклад, у 2020 році другий відділ Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора України в особі прокурора Гоїна С. Б., намагалися закрити. Однак наполегливість Петояна не дозволила поставити у цій історії незаконну точку. Тож боротьба триває.
Чому ж так довго триває розслідування в такій нехитрій, на перший погляд, справі? Здогадатися можна легко. Вся справа у професійній порядності фахівців, які займалися розслідуванням. Так, першим слідчим, що вів справу, був Юрій Чернецький. Він довів розслідування майже остаточно. Але потім із якоїсь причини справу забрала Генеральна прокуратура, потім розслідуванням зайнялося Державне бюро розслідувань. До речі, ще одну з підозр Гупалу підписував тодішній прокурор Одеської області Олег Жученко. А потім ця підозра чомусь скасувалась.
«Чомусь» означає, що прокурори бувають різні. Одні чесно та професійно виконують свої обов’язки, а інші допомагають своєму колишньому колезі уникнути заслуженого покарання. Як це відбувається — ми обов’язково розповімо.
Олег Суслов